Информационный портал

Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок

Опубликовано - 11 марта 2010, в раздел - Історія міста, просмотров - 3 970



Історичні події, що пов’язують Києво-Печерську лавру з сучасною
Бояркою.

Києво-Печерська лавра є однією з найбільших святинь
Українського народу. У православному світі її називають після
Єрусалиму та Святої гори Афон у Греції. Про жодне місце в Україні
не розповідають стільки легенд, дивовижних історій, як про неї.

Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок



Тут розміщено понад 80 споруд, серед них 37 архітектурних
пам’яток II-XIX ст..
Але найбільшої слави набула Печерська лавра завдяки її служителям.
Більше сотні печерських ченців визнані святими. Серед печерських
святих – знамениті художники, будівничі, лікарі, письменники, як, наприклад, ігумен Печерського
монастиря Феодосій; ченцем лаври був Нестор-Літописець.

Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


У важкій праці кожного дня, у потоці різних турбот і проблем
Людина відчуває емоційно-духовний голод і у неї в душі виникає
бажання ближчого зв’язку з богом. Це бажання українці могли
найкраще втілити, відвідуючи Києво-Печерську лавру.

Її краса і святість, її кришталево-чисті звуки дзвонів
приваблювали і кликали до себе людей з усіх куточків України.
І йшли дорогами, далекими й близькими, люди до Києва, до
Печерської лаври, щоб доторкнутися до цієї святості, здобутої у
постійних молитвах ченців лаври. І зараз до лаври не переривається
потік людей, і в очах у них не тільки цікавість до історичної пам’ятки –
в очах у них віра і надія.

Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Для кожного з них, як і для мене і для тебе, Києво-Печерська лавра –
- прекрасна історична спадщина українського народу для всіх
поколінь;
- історичний і духовний зв’язок з усіма минулими поколіннями;
- місце, яким ми можемо пишатися перед усім світом;
- святе місце, де можна відновити сили, отримати нову енергію.

Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


А тепер – деякі історичні факти, які стосуються одночасно і Боярки і Києво-Печерської лаври.
(Із книги Сергія Лисенка "Боярка")

Колись, у давні часи, сучасне місто Боярка, яке тоді мало назву Булдаєвщина (Булдаєвці, Болдаєвка Малая
і т. і.) було власністю Києво-Печерської лаври. Як власність Печерського монастиря село вперше згадується
28 серпня 1632 року, коли було засвідчено рубання лісу підданими князя Кароля Корецького у монастирському
селі Булдаєвщина. У 1643-1645 рр. з ініціативи Києво-Печерської лаври відбувалась тяжба у Люблінському
трибуналі за різні частини Білогородської волості, серед яких була Булдаївщина. 16 січня 1646 року митрополит
Петро Могила скаржився до Київського городського суду на коронного стражника Самуїла Ляща-Тучапського,
вояки якого здійснили погроми в маєтностях митрополичих і Києво-Печерської лаври. Серед інших маєтностей
печерських згадується село Булдаєвці (ще раз нагадуємо, що це сучасна Боярка).

Генеральне слідство про маєтки Київського полку, що проводилося у 1729-1731 рр., зафіксувало те, що
серед монастирських володінь на території Київської сотні у власності знаходилися:
у Києво-Печерської лаври –«деревня Боярка» з 11 дворів; у Софійского монастиря – «деревня Болдаевка Малая»
з 18 дворів, «деревня Боярка» з 18 дворів. У лаврських документах 1741-1786 рр. згадується Болдаївка,
яка належала Києво-Печерській лаврі і входила до складу Київської сотні Київського полку.

Виконуючи царський указ від 18 травня 1780 року, Києво-Печерська лавра мала подати описи всіх своїх
маєтків згідно із затвердженим формуляром, за яким потрібно було відповісти на запитання, поставлені
у 41 пункті інструкції. Таким чином давалась характеристика кожному населеному пункту. Для села Болдаївки
було складено два таких описи, причому другий доповнював перший і повідомляв, що в давні часи городище
було містом з назвою Перетвір’я. Отже, обидва документи складені 1780 р., показують, що село входило
до лаврської протопопії, мало церкву з дзвіницею, попівський двір, винокурний двір, лаврський млин,
13 садиб посполитих, де проживали 86 чоловіків і 75 жінок. Хати будувалися з глини і вкривалися соломою.
Найближче село –Глеваха, за 4 версти.
Село і річка, що протікала через поселення, у 1785 році згадуються під однією назвою – Будаївка.

Але Указом імператриці Катерини II від 10 квітня 1786 року про секуляризацію церковних і монастирських
маєтків в Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському намісництвах село Будаївка, як і багато інших
монастирських володінь краю, перейшло до державного володіння, тобто до казни, а його населення почали
називати казенним селянством.
З утворенням Київської губернії у 1796 року Будаївка залишилася в складі її Київського повіту.

Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок


Києво-Печерська лавра і Боярка - історичний зв'язок