Информационный портал

КВВГ

Опубликовано - 28 января 2006, в раздел - Новости города Боярка, просмотров - 3 831



Чи всі знають, що означає ця абревіатура? Так називають коньяк витриманий вищого ґатунку, термін витримки якого більше 10 років. Хто полюбляє французький, хто вірменський, хто одеський. Про смаки можна сперечатися. Але одне можна стверджувати точно: цього самого коньяку було випито не одне відро, інакше чим можна пояснити виникнення наступних документів: «Рішення виконавчого комітету Боярської міської ради «Про внесення змін до рішення виконкому №24 від 15.01.2001 р. та затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок Артенян М.С., Артенян Ю.М., Артенян С.М.» № 264/1 від 06.08.01 р.: «Відвести для індивідуального будівництва земельну ділянку площею 0,2406 га із земель міськземфонду гр. Артенян М.С., Артенян Ю.М., Артенян С.М.» та «Рішення виконавчого комітету Боярської міської ради № 370/1 від 22.10.2001 р. «Про надання земельної ділянки у приватну власність»: «Надати безкоштовно у приватну власність земельний наділ загальною площею 0,2406 га гр. Артенян М.С., Артенян Ю.М., Артенян С.М.»

Для того, щоб було більш зрозуміло, 0,2406 га — це 24 сотки. Ціна боярської землі на той час становила приблизно 1000 у.о. за одну сотку. Нескладні підрахунки дають наступний результат: 24 множимо на 1000, отримуємо 24000 у.о.

Все 6 нічого, і не будемо говорити про моральний бік проблеми, про те, що багато боярчан, серед яких є чорнобильці, інваліди, багатодітні та інші пільгові стоять на квартобліку, або намагаються взяти земельний наділ під забудову. Справа в іншому: де взялась така дефіцитна у Боярці земля? Як де? Йшов, йшов, перечепився — впав, прийшов до тями — земля. Чия земля? Шкільна. Раз шкільна — значить, дитяча. Раз дитяча — значить, моя і моїх дітей. Можливо, так і думав Артенян М.С. А раз думав, то й робив.

Про відра коньяку читай вище.

І чином земля, що належить Боярській ЗОШ N«4 плану, виготовленого Київським міжміським БТІ 11986 року, стала землею міськземфонду?

Про відра коньяку і не простого, а витриманого вищого ґатунку, читай вище.

Чому витриманого, та ще й десятирічного? А тому, що вся ця історія, за свідченнями депутатів міськради тих часів, починалася ще приблизно в 1995 році.

Вже згадані рішення Боярського міськвиконкому посилаються на якісь більш ранні районні та міські рішення, яких зацікавлена сторона — адміністрація школи — не змогла знайти ні в місті, ні в районі. Про передання цієї шкільної землі у власність місь-кземфонду ні тодішній директор школи Яровий В.М., ні зав. райвно Костина В.А. нічого не знають.

За свідченнями тодішніх депутатів міськради Ворож-біта Ю.Л. та Шовковського Л.А. рішення з приводу відведення землі на сесіях міськради того часу не приймалось, але якісь неофіційні розмови на цю тему велись.

Ви знаєте, як робиться коньяк? Винний спирт розливається в дубові діжки і витримується кілька років. Чим довше коньяк витримується, тим він стає дорожчий.

Ми ще не знаємо, і не маємо всіх документів, але складається враження, що хтось, десь, колись робив якісь документи, та вони були настільки шиті білими нитками, що громадянин Артенян М.С. терпляче чекав, допоки зміниться кілька поколінь депутатів та чиновників. А, можливо, сподіваючись, що, на відміну від твердження Булгакова — «рукописи не горять», з документами може статись якраз навпаки. Час від часу він робив черговий крок, останній — в серпні минулого року, коли швидесенько спорудив височенний паркан, і водночас все завмерло в очікуванні — що з цього буде?

Незабаром мине 10 років від початку цієї історії. І коньяк, і шкільна земля отримають належну витримку й будуть із задоволенням спожиті в гарній компанії, але чи будемо радіти цьому ми та наші діти?

Колектив Боярської ЗОШ №4 та мешканці прилеглого мікрорайону, всього більше 100 підписів

Газета «Боярський Регіон»